пʼятниця, 15 березня 2019 р.

вівторок, 5 березня 2019 р.

Сухолуччя 24/02/19

Знову потягнуло знимкувати кореняки-поліняки. А ще давно хотіли побачитись з Ярославом та полазити десь по природі. Вирішили, що Сухолуччя саме те. В неділю вранці по хорошій погоді рушили. Ще однією задачею було пошукати файні місця для стоянки з наметом влітку. Восени минулого року я, збираючи гриби, ніби бачив щось годяще. Мушу зазанчити, що за зиму ліс порізали заготівельники і практично весь шарм нового місця втрачений. Та годі про сумне. Приїхавши на місце ми були зачаровані красою природи та намагались зазнимкувати все, що бачили очі. Пробував я знимкувати лід. Мушу сказати, що невдало. Чи я міряв погано світло, чи взагалі ставив перед собою неможливу задачу, але маю те що маю. Страшнюче зерно і мінімальний контраст. Нічого, спробую наступного року ))). Цього разу я пробував знимкувати на Agfaphoto APX400. Об'єктивом скористався одним єдиним: Carl Zeiss Jena Biotar 58/2.0. Мушу зазначити, що плівка мені вельми сподобалась - близька по характеру до Ilford HP5+. Дивіться, що з того всього вийшло:

четвер, 21 лютого 2019 р.

Львів чорнобілий, дюжина шоста

Дюжина шоста. В неї включив кадри відзняті давніше на Личаківському кладовищі. Решта знимків, звісно, свіжіші.

пʼятниця, 4 січня 2019 р.

Львів чорнобілий, дюжина п'ята

Дюжина п'ята, збірна. Сюди втрафили знимки з трьох плівок: Ilford HP5+ (1), Bergger Pancro 400 (3) та Rollei Retro 400S (8). Погода не сприяла файним знимкам. Але Львів то є Львів і, коли дощить серед зими, то це нормально.

середа, 2 січня 2019 р.

Ірен і Bergger Pancro 400

Разом із стратегічними запасами Rollei Retro 400S приїхали мені дві котушки Bergger Pancro 400 (моднявої італійської плівки). Кілька кадрів пішли в серію чорнобілого Львова, а решта була задіяна для фотосесії з Ірою. Мушу сказати, що Ilford HP5+ теоретично спрацювала б краще. Можливо мікрофен підвів, а моде просто вони не пара. Ще нюанс: в касеті плівки було менше ніж 36 кадрів, тобто менше ніж написано. А загалом сама сесія мені подобається:


середа, 26 грудня 2018 р.

Рекламні буклети Alpa Reflex

Кілька рекламувок камер системи Alpa:

Система камер ALPA

Поява фотоапаратів «Alpa» пов'язана з початком співпраці компанії Pignons S. A., що випускала деталі для годинників, з конструктором Yakob Bogopolsky, більш відомим завдяки розробленими ним кінокамерами «Bolex». Конструктор продав фірмі права на свою нову розробку - малоформатний дзеркальний фотоапарат «Bolca Reflex» - який почали випускати під назвою «Alpa Reflex» в 1942 році. У цій та наступних моделях для кріплення змінних об'єктивів використовувався оригінальний байонет.

При цьому власного оптичного виробництва компанія Alpa не мала, вважаючи за краще комплектувати на свої фотоапарати об'єктивами інших фірм, таких як Schneider Kreuznach, Rodenstock GmbH, Kern і Kinoptik. Виробництво фотоапаратів Alpa було дрібносерійним: в найбільш вдалому 1965 року щорічний загальний випуск не перевищив 1300 штук. Деякі моделі випускалися серіями в кілька десятків примірників, завдяки чому отримали прізвисько «камери для мільйонерів». Фотоапарати Alpa характеризуються повністю металевою конструкцією, ручним складанням і нестандартними технічними рішеннями, наприклад оригінальним курком, який зводиться не більшим пальцем «від себе», як у більшості фотоапаратів, а вказівним в зворотну сторону.

Фотоапарат «Alpa Prisma Reflex», випущений в 1949 році, разом з італійським «Rectaflex» (1948) і німецьким «Contax-S» (1949) увійшов до трійки дзеркалок, вперше в світі обладнаних класичною пентапризмою. Пентапризма стала революційним рішенням, дозволивши усунути один з головних недоліків дзеркального видошукача: перевернуте зображення, що спостерігається зверху, а не з рівня очей. Останньою моделлю ряду стала «Alpa 11si», після чого виробництво було переведено в Японію на заводи Chinon Industries. Тут на основі фотоапарата «Chinon CE-4» був налагоджений випуск камери Alpa Si-3000, що розчарувала прихильників елітної марки. З впровадженням в фотоапаратуру мікроелектроніки, механічні камери Alpa почали здавати позиції на ринку, користуючись попитом у нечислених забезпечених любителів «класики». У 1990 році було оголошено про банкрутство Pignons S. A.