Рекламні буклети Alpa Reflex

Кілька рекламувок камер системи Alpa:

Система камер ALPA

Поява фотоапаратів «Alpa» пов'язана з початком співпраці компанії Pignons S. A., що випускала деталі для годинників, з конструктором Yakob Bogopolsky, більш відомим завдяки розробленими ним кінокамерами «Bolex». Конструктор продав фірмі права на свою нову розробку - малоформатний дзеркальний фотоапарат «Bolca Reflex» - який почали випускати під назвою «Alpa Reflex» в 1942 році. У цій та наступних моделях для кріплення змінних об'єктивів використовувався оригінальний байонет.

При цьому власного оптичного виробництва компанія Alpa не мала, вважаючи за краще комплектувати на свої фотоапарати об'єктивами інших фірм, таких як Schneider Kreuznach, Rodenstock GmbH, Kern і Kinoptik. Виробництво фотоапаратів Alpa було дрібносерійним: в найбільш вдалому 1965 року щорічний загальний випуск не перевищив 1300 штук. Деякі моделі випускалися серіями в кілька десятків примірників, завдяки чому отримали прізвисько «камери для мільйонерів». Фотоапарати Alpa характеризуються повністю металевою конструкцією, ручним складанням і нестандартними технічними рішеннями, наприклад оригінальним курком, який зводиться не більшим пальцем «від себе», як у більшості фотоапаратів, а вказівним в зворотну сторону.

Фотоапарат «Alpa Prisma Reflex», випущений в 1949 році, разом з італійським «Rectaflex» (1948) і німецьким «Contax-S» (1949) увійшов до трійки дзеркалок, вперше в світі обладнаних класичною пентапризмою. Пентапризма стала революційним рішенням, дозволивши усунути один з головних недоліків дзеркального видошукача: перевернуте зображення, що спостерігається зверху, а не з рівня очей. Останньою моделлю ряду стала «Alpa 11si», після чого виробництво було переведено в Японію на заводи Chinon Industries. Тут на основі фотоапарата «Chinon CE-4» був налагоджений випуск камери Alpa Si-3000, що розчарувала прихильників елітної марки. З впровадженням в фотоапаратуру мікроелектроніки, механічні камери Alpa почали здавати позиції на ринку, користуючись попитом у нечислених забезпечених любителів «класики». У 1990 році було оголошено про банкрутство Pignons S. A.

Львів чорнобілий, дюжина четверта

Четверта дюжина знимок Львова. Ilford HP5+. Четверта і третя дюжини відзняті в околицях вулиць Кривоноса та Лисенка. Ми з кумом тинялись вулицями і намагались зайти в усі відкриті брами та шукали сюжети.

Львів чорнобілий, дюжина третя

Третя дюжина фотографій Львова. Цього разу все на Ilford HP5+

Яруга біля Василькова, листопад 2018

Ще давно запланував собі поїздку в Буки Черкаської області, щоб познимкувати каньойн на чорнобілу плівку. Через певні обставини той формат поїздки, який я бачив собі спочатку, наламався. А далі і бажання пропало пертись так далеко. На поїздку підписувався Ярослав, який і підкинув варіант ближчої мандрівки. А саме у неділю зранечка поїхали шукати якийсь знатний яр між Васильковом і Великою Бугаївкою. Знайти його виявилось вельми просто по знимках з супутника і карті. З самого ранку сонце ще не пробилось крізь хмари і перші кадри першої плівки дали плоску картинку, яка викликала суцільне розчарування. Наступні кадри були зроблені проти сонця і характеризувались надмірно низьким контрастом. Знову розчарування. А далі я налажав, як ніхто не лажав в історії лажань: (ц) панда По. Я зарядив плівку в бачок і поставив його на кухонний стіл, де його чудово протягом цілого дня освітлювало сонце крізь вікно. Звісно, добра половина плівки отримала засвітку крізь щілину для заливання розчинів. Ще одне розчарування. Втрачено кілька цілком годящих кадрів. І лише останній десяток приніс задоволення. Ще одним з проколів стала помилка в оцінці погодних умов: я вдягався з розрахунку на температуру в околі 0, а було -8 ))). Не зважаючи ні на що, представляю вам результат тієї мандрівки:

Ірен в палаці Реїв, листопад 2018

Чесались руки попаплюжити плівку, поки стоїть добра погода. Субота була присвячена другій дюжині чорнобілого Львова, лазні та пиву. В неділю ж ми поїхали знимкувати Ірку в палаці Реїв (село Приозерне поруч з Рогатином). Погода була якраз якраз - злегка похмуро і не холодно.

Львів чорнобілий, дюжина друга

Продовження попередньої серії знимків про Львів.

Іра і Настя

Хмарна осінь - пора для портретів на чорнобілу плівку. От ми з дівчатами вирішили влаштувати фотосесію, погуляти по Львову. Крім годящого світла нам дісталась і висока вологість, як наслідок, дівки мерзли. Того  і плівки спаплюжили небагато. А те що получилось, представляю вашій увазі:

Львів чорнобілий, дюжина перша.

Давно обіцяв собі відзняти Львів на чорнобілу плівку. Довго не міг зважитись, нарешті почав. Тут підбірка тих фотографій, котрі краще всього передають моє відчуття рідного міста.

Пляжний Трахтемирів 01/09/18

Осінь мала початись чудовою погодою. Я мав бажання познимкувати пейзажі та портрети на чб. Спочатку була думка вибратись в Сухолуччя за цікавими сюжетами. Але був там зовсім нещодавно, та і поїздка туди грозилась перетворитись на "тяжкий" матрас. Мені ж хотілось мандрів і пригод. Тому в суботу зранечка скочили в машину і погнали на Трахтемирів. Поставили собі задачу дістатись пішки крайньої точки, де, як ми бачили здалеку раніше, мав бути мініпляжик малодоступний для людей. Мушу сказати, що той похід без пригод не обійшовся. По дорозі туди і назад двічі будили по лісу. Мушу сказати, що ломитись через трахтемирівські хащі задоволення ще теє: якась нереальна кількість павуків і павутиння. Через якийсь час просто звикаєш, що ті потвори повзають по тобі і просто ідеш далі шукаючи виходу на стежку. Руків'я бартки, якою я торував собі шлях, було цілком сірим від павутиння. Але незважаючи на такі нюанси ми добрались до кінцевої точки і вчасно повернулись назад. На каменях, що лежали у воді біля берега ми влаштували собі трапезу з пляшкою вина. Там же і зробили кілька портретно еротичних кадрів. Я спробував вперше Ilford PANF Plus. Поки у мене неоднозначне відношення до цієї плівки, але є ще одна для подальших екпериментів. Кілька знимок до вашої уваги:

У дворі на Кирила і Мефодія, Львів, 19/08/18

В суботу 18/08 тинявся Львовом у пошуках квітів для фото. На Кирила і Мефодія знайшов симпатичний дворик, вельми придатний для цікавих портретів. В неділю взяв Ірен, Exakta, і ми подались фотографуватись. Дещо напружували місцеві жителі: ні я, ні Ірка не звичні до глядачів. Але загалом фотосесія вдалась. Вперше задіяв до портретів Ultra Lithagon 28/3.5. Плівка була Kodak Tri-X.

Чорнобілі замальовки з Сухолуччя, червень 2018.

Повернувшись з гори Пивихи, ми ще не перебили собі бажання мандрувати і на ранок неділі поїхали в Сухолуччя. Одразу влізли у калюжі, що тепер покрили увесь ліс. Кумедними і нещасними виглядали люди, котрі вилазили із своїх наметів на березі Дніпра. Думаю, що провели вони вельми веселу ніч, а ранкові калюжі, в яких стояли намети, не додавали їм ентузіазму. Ми ж були сухі і добре поспали у своїй постелі. Насправді, ми наївно сподівались знайти гриби, але їх не було абсолютно, тому довелось задовільнитись відзнятою плівкою на Exakta. На цей раз я задіяв лише Carl Zeiss Jena Biotar 58/2.0  та Rollei RPX 400. Треба уже було "домучити" запаси цієї плівки. Погода була похмурою, але плівка справилась добре. З моєї точки зору вона не годиться до портретів і ню, проте чудово працює на природі.

Ось що з того вийшло:

Прогулянка зимовим Львовом, лютий 2018

Нарешті забрав з майстерні чергову  Exakta VX. Після проведеної профілактики потрібно було перевірити камеру в роботі. Зарядив Rollei RPX 400 і пішов пройтись по Львову. Мороз був лютий, як і повинно бути в лютому ))). Об'єктив був Ultra-Lithagon 28/3.5. Камера не підвела, ось тому і докази: