Біля тину

Продовження попередньої сесії. В процесі дозняв Kodak Tri-X і "замордував" Rollei Digibase CN-200 Pro. Приїлось уже це місце, але кращого варіанту я поки не знайшов

Знову в лісі...

Знову вибрались до лісу щоб попрактикуватись і скористатись опалим листям в якості антуражу. Нажаль, сонце сховалось за хмарами і плани щодо скористатись кольоровою плівкою довелось відкласти на невизначений термін. Щож, перевірена комбінація Kodak Tri-X/Microphen і цього разу не підвела. Оптика - Carl Zeiss Biotar 58/2.0

 

Лісові портрети

Минулих вихідних потягнуло на екперименти з галуззям. Дістав з загашників плівочку Kodak Portra 400 і гайда на пленер. Оптика - Carl Zeiss Biometar 80/2.8.

Ірен в соняшниках

Щось я Портру не переміг, буду працювати далі...

Ірен та печера Прийма

В суботу по дорозі на річку видерлись до печери Прийми з метою зробити кілька знимок. Я ще й налазився по каменюках поруч з печерою. Мені ця сесія з Іркою видалася вдалою

Exakta і слайд

В кінці липня цього року ми відвідали Циблі, а точніше дніпровський берег. З собою я набрав купу фототехніки та різні цікаві плівки. З того всього спробував лише Fujifilm Provia 400X. Як і пише книжка - слайд виявився вельми чутливим до експозиції. Не можу сказати що знимки були вдалі - радше просто тестові. Але усе ж це був досвід.

Печера Прийма

Не маючи куди себе подіти однієї суботи ми вирішили пошукати печеру в урочищі Прийма поруч з Миколаєвом Львівської області. Підготувались поганенько - ні карти, ні нормального навігатора з собою не взяли. Хочу попередити таких самих мандрівників - сподіватись на навігацію по гугл-мапах не варто, інтернет там практично не працює. Як наслідок ми дерлися на гору хащами, хоча можна було цілком обійтись стежками. 

Крім свого фантастичного вигляду ця печера цікава ще тим, що в ній у давні часи жили неандертальці. 

Тим, хто захоче зазнимкувати печеру, слід узяти з собою ширококутник: чим ширше, тим краще. Справа в тому, що площадка перед каменюкою має дуже малу ширину і відступити нікуди. Тому я Вам зможу показати лише фрагменти цієї печери:

Софіївка, Умань, травень 2015

За день до цьогорічних відвідин каньйону у Буках, тинялись по Софіївці. Якраз домучив плівку Rollei Digibase CN 200 Pro. Ніяк не визначусь із своїм віднеошенням до цієї плівки: зерно з кулак, може й більше, але чудові кольори. Думав, що впирається в точність експозиції, точніше проблема в недотримці. Ні - цього разу відзняв усю плівку з перетримкою на ступінь - результат аналогічний попереднім спробам. Та кілька кадрів мені подобаються як нагадування про приємну подорож:

В околицях Крехова, червень 2015

Поїхали шукати макове поле. Довго блукали грунтовками навколо Крехова, зробили кілька знимок, а потім спитали дівчаток, котрі гуляли поруч: виявляється поле за день чи два до того переорали (((.

Над Ужом, Невицьке, травень 2015

Просто два знимки:

Ужгородські замальовки, травень 2015

На останні травневі вихідні поїхали провідати Ужгород. На меті були відвідини Хмільної хати - невеличкої пивоварні-ресторану та знимкування фігурок. Уважно ознайомившись з статтею про них я до частини не добрався. Прогулянка виявилась напрочуд приємною - Ужгород весь в квітах. Оптика якою користувався: Carl Zeiss Jena Biotar 58/2.0 та Enna Munchen Ultra-Lithagon 28/3.5.

Кілька знимок:

Буки Маньківського району Черкаської області,травень 2015

На другі травневі поїхали в Умань (Софіївку) та Буки - погледіти каньйон.Цього разу планував порискати починаючи від греблі, а потім порулити до танка чи пак другого мосту через Гірський Тікич.  Через навалу таких як ми туристів на танк ми забили. 

Сканував  плівки і черговий раз зауважував, що доброго кольору з Exakta я поки не отримав. Ну що ж - експериментуватиму далі, а поки покажу що вийшло. Оптика Enna Munchen Ultra-Lithagon 28/3.5, все на діафрагмі 8.

Розгірче, травень 2015

Була у мене задача потестувати в роботі дивного звіра - чорнобілу плівку Rollei Blackbird 100. Виробник обіцяв високий контраст, виняткову чіткість і багато інших канхвет. Мені ж було вельми цікаво побавитись та покласти в колекцію касету від плівки. Заковбасна будка уже піднадоїла з точки зору антуражу, тому вирішили поїхати в Розгірче, оглянути скельний монастир і обгоріти на сонці. В процесі задіяв Enna Munchen Ultra-Lithagon 28/3.5 та Carl Zeiss Jena Biometar 80/2.8. Плівку проявляв чудовим і мегауніверсальним (єдиним наявним у мене) мікрофеном. Ось що з того вийшло:

ENNA München Ultra-Lithagon 28/3.5

Як подаруночок до дня солідарності трудящих з своєї історичної батьківщини до мене доїхав ENNA München Ultra-Lithagon 28/3.5. У свій час це була сенсація в світі перших дзеркальних камер - ширококутник фокусною віддалю 28 мм! Та ще і з цілком пристойною світлосилою - 3.5! Не зовсім простою була і оптична схема - 6 лінз. Звісно був і дуже сильний та іменитий конкурент - 28 мм ретрофокусний об'єктив від Pierre Angénieux Paris. Але його сьогоднішня ціна зовсім не надихає на покупку, тоді ж як Ultra-Lithagon дістався мені за 54 євро. У глибині душі я сподівався, що він стане моїм "робочим" ширококутником для пейзажів та архітектури. Але по приїзду у бочці меду виявилась ложка дьогтю - об'єктив має 52 мм різьбу для фільтрів, тоді ж як решта моєї "робочої" оптики - 49. Ну нічого не зробиш - доведеться купити щонайменше жовтий чи жовтозелений фільтр для цього об'єктива.
Кілька слів про зйомку цим об'єктивом. Перше що сподобалось це те, що через нього взалалі можна фокусуватись за допомогою призми. Користувачам сучасних дзеркалок мої слова дещо незрозумілі, але екзактери знають про що я: тогочасні призматичні видошукачі були дуже темними. І особливо цей ефект проявляється саме при використанні ширококутників. З шахтою ця проблема виражена суттєво слабше, особливо при використанні лінзи для точного наведення. Шахта взагалі вельми приємний видошукач, але  вертикальний кадр... Повертаючись до оптики: дещо близько розміщені кільця діафрагми та фокусування - фокусуючись несвідомо можна збити установку діафрагми. До цього легко звикнути і уникати таких помилок завдяки чітким заглибленням на кільці фокусування. Загалом мушу визнати робота цим об'єктивом була приємною наскільки  це можливо для Exakta.
Коли проявив і посканував плівки, зрозумів, що Ultra-Lithagon стане моїм основним ширококутником в системі Exaktaй щонайменше доти, поки не прикуплю собі Angénieux. Мушу зауважити, що знимкував я лише на одній діафрамі - 8, ну але для роботи ширококутником це нормально.

Характеристики:

фокусна віддаль 28 мм,

діапазон зміни діафрагми 3.5 - 22 з кроком у півступеня,

кількість пелюсток діафрагми - 10,

діапазон фокусування від 0.3 м до нескінченності,

просвітлення одношарове,

кількість елементів - 6,

вага 300 г.

Приклади:

У лісі, квітень 2015

Мали настрій погуляти по лісу і "зіпсувати" плівку. Ото проскочили під Іванків на грибні місця. Скористався Biometar 80/2.8 та Kodak Tri-X.

Exakta rotor

Кілька років назад я надибав в Матриці цікавий пристрій колекційного призначення. Чого колекційного? - я не вірю, що цим можна ефективно користуватись. А це роторне кріплення оптики, точніше трьох об'ктивів. До випуску зумів (єдиного зума) на ринок залишилось ще кілька років, тому, можливо, якомусь репортеру така приблуда була актуальною. Жодної інформації про цей пристрій тема, тому лишень фотографії у зібраному та розібраному вигляді.

Здвоєний видошукач Novoflex для Kine Exakta

Із знайденого в Матриці: один чоловік продавав на німецькому ebay дивний пристрій, причетність якого до системи Exakta я спочатку поставив під сумнів. Як відомо Exakta дзеркальна камера - навіщо камері з TTL-видошукачем додаткові видошукачі, розраховані на окремі фокусні віддалі? Але поглянувши на коробку від пристрою з фотографією камери, я зрозумів, що таки відношення до системи цей девайс має безпосереднє. Продавець розповідав, що пристрій рідкісний - і це очевидно, в ті часи коли він випускався (середина 1950-х) уже були розповсюджені зміннні призматичні видошукачі, а цей є не настільки універсальним і годиться лише для камер, котрі ще не мають можливості заміни шахти на призму. Для чого ж випускався цей видошукач? Користувачі камер з шахтою добре знають про таку незручність як дзеркальне зображення. Якщо фотографувати статичні об'єкти ще можна, то відслідковувати рухомий об'єкт дуже важко чисто психологічно: камеру треба рухати проти руху зображення об'єкта у видошукачі. Також цей девайс помічний при зйомці вертикальних кадрів. Хоча усі підручники по зйомці на Exakta показують як слід знімати вертикальні кадри камерою з шахтою, але повірте мені - це вельми "невдобний" спосіб. Дивлячись у прямий видошукач це робити суттєво легше. Крім отакого "винаходу" від Novoflex існувало і інше рішення: приставна призма, котра вдягалась на шахту - теж конструкція ще та. Але про неї іншим разом.

Ну а ось так виглядає сам пристрій:

Прогулянка по Личаківському кладовищу, березень 2015

Була задача протестувати Carl Zeiss Jena Tessar 50/2.8 з автоматичною діафрагмою ))). Тому вирішив прогулятись в неділю по Личаківському цвинтарю у Львові. Кілька кадрів:

Carl Zeiss Jena Tessar 50/2.8 з автоматичною діафрагмою

Tessar - це хліб з маслом для Carl Zeiss Jena ))). Tessar-и становили чи не добру половину всіх об'єктивів, випущених фабрикою в Jena. Схему Tessar розробив На ті часи Tessar відрізнявся винятковою різкістю, за що і отримав назву - "орлине око (Adlerauge)". доктор Rudolph у 1902 році. Це 4-лінзова схема, оптимізована для прикритих діафрагм. Як наслідок Tessar вельми надається до пейзажів, макрозйомки, фотокопіювання та інших таких задач. Перші Tessar-и для Exakta мали світлосилу 3.5, після 2-ї Світової схему модернізували за рахунок нових сортів скла і без втрати оптичних якостей об'єктив отримав світлосилу 2.8. Для Exakta Tessar 2.8 випускався у кількох варіантах оправи, точніше трьох. У мене в колекції наявний варіант з автоматичною діафрагмою зразка 1954 року (детальніше про "автоматичність" діафрагми тут). Якщо бути точним то таких об'єктивів у мене два, просто один недавно прибув до мене в практично ідеальному стані. Інший має косметичні дефекти, і судячи по отворах в передньому кільці розбирався для чистки.

Характеристики:

фокусна віддаль 50 мм,

діапазон зміни діафрагми 2.8 - 16 з кроком у півступеня,

кількість пелюсток діафрагми - 12,

діапазон фокусування від 0.45 м до нескінченності,

просвітлення одношарове,

кількість елементів - 4,

вага ??? г.

Тестові зйомки підтвердили легенди та по повністю виправдали мої очікування: об'ктив на прикритих має приємний рисунок (годящий для архітектури, пейзажу тощо) і дає високу чіткість і деталізацію навіть на сьогоднішній день. Для задачі портретування він мені не підходить по рисунку, нецікавому боке та тональній передачі. 

Наведу кілька прикладів:

У чому пафос фотографування на Exakta

Сьогодні у мене романтично-валізний настрій, і зовсім не хочеться працювати. До відправки в подорож залишилась година, якраз час на філософствування ))). Давно хотів поділитись своїм відчуттями від знимкування на Exakta. 

Ну що ж спробую викласти тези:

- мені дуже подобаються ті часи (1950-і)

- вельми подобається дизайн камери, її модульна конструкція

- подобається можливість колекціонувати отпику і аксесуари, бавитись в тестування, перекладати то все добро на поличці. Хочу зауважити, що мати Exakta це приблизно те саме, що мати кілька різних сучасних систем дзеркальних камер. Ну там Nikon, Canon, Sony і ще дещо. На думку спадає мінімум чотири виробника оптики, які продавали повну лінійку об'єктивів з байонетом Exakta.

- подобається читати про це все господарство в інтернеті і журналах

- подобається, що з Exakta я не як усі - такий собі спосіб самоствердження

- подобається сам процес фотографування - неспішний, з пассами та маніпуляціями

- подобається процес возні з чорнобілою плівкою, за сеанс проявки я випиваю 100 грам віскі, за сеанс сканування ще 150

- іноді подобається результат.

Час в подорож!

Rectaflex

Гондор і Мордор, тьху, схід і захід, тьху...Одним словом, про вічне змагання за першість. У даному разі мова йде про те, хто першим придумав дзеркальну камеру з пентапризмою. Італійці вважають що це вони: у 1947 році Telemaco Corsi продемонстрував частково робочий прототип камери. Наступного року фотографи уже змогли спробувати камеру в роботі, а у 1949 році стартувало серійне виробництво. Мені в принципі цікава тема перших дзеркалок, а Rectaflex подобається ще й чисто візуально - така собі стімпанкова камера.

Steinheil München Cassar 105/3.8

У 1952-1953 роках фабрика Steinheil з Мюнхена випускала недорогий телевичок для байонету Exakta. По суті це був переставлений в інший корпус триплет для середньоформатних розкладушок. Я пробував його в роботі і мушу сказати, що він як на свою ціну тоді дає хороші результати тепер. Плюсами цього об'єктива є задовільна різкість навіть для сучачної оптики, хороша кольоропередача, приємне боке, невеликі розміри і вага. Мінусом є дика ергономіка: наведення фокусу здійснюється переднім кільцем, що сприяє заляпуванню пальцями передньої лінзи. В той же час зміна діафрами відбувається кільцем на корпусі об'єктива, яке з легкістю сприймається за кільце фокусування. Відповідно я постійно плутався, коли пробував ним фотографувати.

Характеристики:

фокусна віддаль 105 мм,
діапазон зміни діафрагми 3.8 - 22 без фіксації (плавна зміна),
кількість пелюсток діафрагми - 13,
діапазон фокусування від 2.5 м до нескінченності,
просвітлення одношарове,
кількість елементів - 3,
вага ??? г, але вельми легенький

Портретик:

Призма тип 6а

Разом з Exa до мене потрапила призма тип 6а. Ця призма випускалась в 1958 - 1960 роках. Тепер я її експлуатую з Exakta VX пізнього типу. В цій призмі у мене стоїть звичайне матове скло, яке я найбільше люблю серед інших типів фокусувальних екранів.

Призма тип1а

З однією з камер мені дісталась сама перша версія призми від Ihagee - тип 1а. Призма передбачає зміну фокусувального екрану. В конкретно цій у мене стоїть матове скло з клинцями Додена.

Шахта тип 6

З пізнішими версіями камери Varex чи VX (певно десь з 1953 року) з шахти зник важіль-запобіжник. Ця версія шахти сумісна з усіма версіями камер від Varex і до останньої. Наскільки я зміг визначити у мене в колекції версія шахти тип 6.

Шахта тип 3а

Шахта тип 3а відрізняється від пізніших версій спеціальним важелем з лівого боку, котрий вохить у спеціальний проріз в камері і при відкритій шахті дозволяє нормальний спуска затвору. Мушу сказати, що спуск затвору можливий і при закритій шахті, лишень при цьому він спрацьовує не так як задумувалось. Не знаю баг це чи фіча.

Малюнок, який демонструє принцип роботи шахти:

Ракурси шахти тип 3а

Білгород-дністровська фортеця, серпень 2013

Ще одним з пунктів, який я відвідав у серпневій мандрівці 2013 року, був Білгород Дністровський, а точніше фортеця в ньому. Саме містечко жодним чином мене не зацікавило. Більш цікавими виявились відвідини заводу Шабо, що знаходиться за кілька кілометрів.

Чернівецький університет в серпні 2013

В серпні 2013 року я мандрував по Україні. Першою точкою відвідин були Чернівці. Погода того дня була не дуже вдалою: над містом висіли дощові хмари, котрі вночі таки прорвались. Але тоді вперше я добрів до знаменитого Чернівецького Університету і зробив там кілька знимок.