ДеревА ч.1

    Блукаючи лісами і парками почав фотографувати дерева. Чомусь стала захоплювати фактура кори, гра світлотіні, захотілось розглядати нарости, бугри, тріщини, сучки тощо. Ото вирішив зібрати в альбомчик, котрий буду поповнювати по мірі надходження )))

Припорошений Стрийський парк, січень 2020

Недільного січневого ранку нудився сидячи у львівській хаті. Споглядання через вікно заставило взяти Exakta і вийти прогулятись в парк. За ніч Львів припорошило снігом, але плюсова температура залишала вельми мало часу на знимкування. Настрій протримався буквально годину, але я таки встиг запопасти кілька кадрів:

Іра і каменюка, жовтень 2019

Жовтень 2019 видався теплим і лагідним, але наближення холодів спонукало використати останнє тепло по максимуму. В неділю в другій половині зібрались і поїхали до лісу. Усі околиці були заповнені людьми і машинами: грибники і шашличники поділяли наше бачення ситуації з погодою. Добравшись до лісу, я вирішив піднятись на горбочок, де лежить непогана така каменюка, і використати її в якості реквізиту. Тепла погода дозволила знимкувати ню. 

Явірник на Покрову 2019

Багато-багато років підряд всі хто тільки міг зваблювали мене походом в Карпати на Покрову. Маючи три вихідні підряд і досвідченого в таких справах кума я нарешті зважився. Кумові було довірено вибрати маршрут за принципом щось побачити і не загубитись в горах з незвички. Отже, було вирішено їхати в Яремче і йти на Явірник з двома ночівлями. З такої нагоди я вирішив дозняти рештки плівки Kodak Portra, що лежала в холодильнику уже кілька років. Хочу зазначити, що похід задумувався як "матрас", і він таким вдався: пройдено за три дні заледве 20 км, максимальний підйом 1467 м, випито літр міцного алкоголю на двох, спалено дві ватри, відзнято дві плівки. Ну і кілька знимок на підтвердження того всього:

За заковбасною будкою, червень 2019

Вперше у цьому році вдалось доїхати до заковбасної будки. Був настрій троха попортретувати Ірку.

Львів чорнобілий, дюжина дванадцята

Цією дюжиною думав закрити проект, але розумію, що це, мабуть, лише перші дванадцять дюжин мого Львова. Зате тепер можна не спішкувати і наступну дюжину дюжин відзняти неквапливо, добираючи сюжети і світло ))). Також є думка зробити кілька тематичних дюжин, присвячених притаманним Львову явищам, як ото львівський трамвай.

У лісі, травень 2019

У фотосумці вже два роки лежали два ролики кольорової плівки. За цей час вони встигли "підтухнути" і вимагали негайного використання. Нові зачіска і татуха у Ірки стали чудовою причиною з'їздити в ліс і наробити трохи ломографії.

Львів чорнобілий, дюжина дев'ята

І знову субота у Львові. Ледве себе стримую від знимкування Львівської архітектури - чекаю поки зазеленіють дерева. Тому блукаю і вишикую різні деталі та незвичні ракурси.

Львів чорнобілий, дюжина восьма

8 березня 2019 потішило чудовою погодою. Після зими хотілось бродити і бродити по Львову неспішно попихуючи люлькою. Я так і зробив. Весняне сонечко і сприяли хорошому настрою а кухоль портеру в 36Ро на Ринку став родзинкою прогулянки. Знимків я приніс не так багато, як можна було сподіватись, але намітив собі об'єкти на весну-літо, коли зазелениться. 

Панорамка з Високого Замку )))

Львів чорнобілий, дюжина сьома

Продовжую свої мандрівки з Exakta по Львову.

Сухолуччя 24/02/19

Знову потягнуло знимкувати кореняки-поліняки. А ще давно хотіли побачитись з Ярославом та полазити десь по природі. Вирішили, що Сухолуччя саме те. В неділю вранці по хорошій погоді рушили. Ще однією задачею було пошукати файні місця для стоянки з наметом влітку. Восени минулого року я, збираючи гриби, ніби бачив щось годяще. Мушу зазанчити, що за зиму ліс порізали заготівельники і практично весь шарм нового місця втрачений. Та годі про сумне. Приїхавши на місце ми були зачаровані красою природи та намагались зазнимкувати все, що бачили очі. Пробував я знимкувати лід. Мушу сказати, що невдало. Чи я міряв погано світло, чи взагалі ставив перед собою неможливу задачу, але маю те що маю. Страшнюче зерно і мінімальний контраст. Нічого, спробую наступного року ))). Цього разу я пробував знимкувати на Agfaphoto APX400. Об'єктивом скористався одним єдиним: Carl Zeiss Jena Biotar 58/2.0. Мушу зазначити, що плівка мені вельми сподобалась - близька по характеру до Ilford HP5+. Дивіться, що з того всього вийшло:

Львів чорнобілий, дюжина п'ята

Дюжина п'ята, збірна. Сюди втрафили знимки з трьох плівок: Ilford HP5+ (1), Bergger Pancro 400 (3) та Rollei Retro 400S (8). Погода не сприяла файним знимкам. Але Львів то є Львів і, коли дощить серед зими, то це нормально.

Ірен і Bergger Pancro 400

Разом із стратегічними запасами Rollei Retro 400S приїхали мені дві котушки Bergger Pancro 400 (моднявої італійської плівки). Кілька кадрів пішли в серію чорнобілого Львова, а решта була задіяна для фотосесії з Ірою. Мушу сказати, що Ilford HP5+ теоретично спрацювала б краще. Можливо мікрофен підвів, а моде просто вони не пара. Ще нюанс: в касеті плівки було менше ніж 36 кадрів, тобто менше ніж написано. А загалом сама сесія мені подобається:

Львів чорнобілий, дюжина четверта

Четверта дюжина знимок Львова. Ilford HP5+. Четверта і третя дюжини відзняті в околицях вулиць Кривоноса та Лисенка. Ми з кумом тинялись вулицями і намагались зайти в усі відкриті брами та шукали сюжети.

Львів чорнобілий, дюжина третя

Третя дюжина фотографій Львова. Цього разу все на Ilford HP5+

Яруга біля Василькова, листопад 2018

Ще давно запланував собі поїздку в Буки Черкаської області, щоб познимкувати каньойн на чорнобілу плівку. Через певні обставини той формат поїздки, який я бачив собі спочатку, наламався. А далі і бажання пропало пертись так далеко. На поїздку підписувався Ярослав, який і підкинув варіант ближчої мандрівки. А саме у неділю зранечка поїхали шукати якийсь знатний яр між Васильковом і Великою Бугаївкою. Знайти його виявилось вельми просто по знимках з супутника і карті. З самого ранку сонце ще не пробилось крізь хмари і перші кадри першої плівки дали плоску картинку, яка викликала суцільне розчарування. Наступні кадри були зроблені проти сонця і характеризувались надмірно низьким контрастом. Знову розчарування. А далі я налажав, як ніхто не лажав в історії лажань: (ц) панда По. Я зарядив плівку в бачок і поставив його на кухонний стіл, де його чудово протягом цілого дня освітлювало сонце крізь вікно. Звісно, добра половина плівки отримала засвітку крізь щілину для заливання розчинів. Ще одне розчарування. Втрачено кілька цілком годящих кадрів. І лише останній десяток приніс задоволення. Ще одним з проколів стала помилка в оцінці погодних умов: я вдягався з розрахунку на температуру в околі 0, а було -8 ))). Не зважаючи ні на що, представляю вам результат тієї мандрівки:

Ірен в палаці Реїв, листопад 2018

Чесались руки попаплюжити плівку, поки стоїть добра погода. Субота була присвячена другій дюжині чорнобілого Львова, лазні та пиву. В неділю ж ми поїхали знимкувати Ірку в палаці Реїв (село Приозерне поруч з Рогатином). Погода була якраз якраз - злегка похмуро і не холодно.

Львів чорнобілий, дюжина друга

Продовження попередньої серії знимків про Львів.

Іра і Настя

Хмарна осінь - пора для портретів на чорнобілу плівку. От ми з дівчатами вирішили влаштувати фотосесію, погуляти по Львову. Крім годящого світла нам дісталась і висока вологість, як наслідок, дівки мерзли. Того  і плівки спаплюжили небагато. А те що получилось, представляю вашій увазі:

Львів чорнобілий, дюжина перша.

Давно обіцяв собі відзняти Львів на чорнобілу плівку. Довго не міг зважитись, нарешті почав. Тут підбірка тих фотографій, котрі краще всього передають моє відчуття рідного міста.