ДеревА ч.1

    Блукаючи лісами і парками почав фотографувати дерева. Чомусь стала захоплювати фактура кори, гра світлотіні, захотілось розглядати нарости, бугри, тріщини, сучки тощо. Ото вирішив зібрати в альбомчик, котрий буду поповнювати по мірі надходження )))

Припорошений Стрийський парк, січень 2020

Недільного січневого ранку нудився сидячи у львівській хаті. Споглядання через вікно заставило взяти Exakta і вийти прогулятись в парк. За ніч Львів припорошило снігом, але плюсова температура залишала вельми мало часу на знимкування. Настрій протримався буквально годину, але я таки встиг запопасти кілька кадрів:

Іра і каменюка, жовтень 2019

Жовтень 2019 видався теплим і лагідним, але наближення холодів спонукало використати останнє тепло по максимуму. В неділю в другій половині зібрались і поїхали до лісу. Усі околиці були заповнені людьми і машинами: грибники і шашличники поділяли наше бачення ситуації з погодою. Добравшись до лісу, я вирішив піднятись на горбочок, де лежить непогана така каменюка, і використати її в якості реквізиту. Тепла погода дозволила знимкувати ню. 

За заковбасною будкою, червень 2019

Вперше у цьому році вдалось доїхати до заковбасної будки. Був настрій троха попортретувати Ірку.

Львів чорнобілий, дюжина дванадцята

Цією дюжиною думав закрити проект, але розумію, що це, мабуть, лише перші дванадцять дюжин мого Львова. Зате тепер можна не спішкувати і наступну дюжину дюжин відзняти неквапливо, добираючи сюжети і світло ))). Також є думка зробити кілька тематичних дюжин, присвячених притаманним Львову явищам, як ото львівський трамвай.

У лісі, травень 2019

У фотосумці вже два роки лежали два ролики кольорової плівки. За цей час вони встигли "підтухнути" і вимагали негайного використання. Нові зачіска і татуха у Ірки стали чудовою причиною з'їздити в ліс і наробити трохи ломографії.

Львів чорнобілий, дюжина сьома

Продовжую свої мандрівки з Exakta по Львову.

Сухолуччя 24/02/19

Знову потягнуло знимкувати кореняки-поліняки. А ще давно хотіли побачитись з Ярославом та полазити десь по природі. Вирішили, що Сухолуччя саме те. В неділю вранці по хорошій погоді рушили. Ще однією задачею було пошукати файні місця для стоянки з наметом влітку. Восени минулого року я, збираючи гриби, ніби бачив щось годяще. Мушу зазанчити, що за зиму ліс порізали заготівельники і практично весь шарм нового місця втрачений. Та годі про сумне. Приїхавши на місце ми були зачаровані красою природи та намагались зазнимкувати все, що бачили очі. Пробував я знимкувати лід. Мушу сказати, що невдало. Чи я міряв погано світло, чи взагалі ставив перед собою неможливу задачу, але маю те що маю. Страшнюче зерно і мінімальний контраст. Нічого, спробую наступного року ))). Цього разу я пробував знимкувати на Agfaphoto APX400. Об'єктивом скористався одним єдиним: Carl Zeiss Jena Biotar 58/2.0. Мушу зазначити, що плівка мені вельми сподобалась - близька по характеру до Ilford HP5+. Дивіться, що з того всього вийшло:

Львів чорнобілий, дюжина шоста

Дюжина шоста. В неї включив кадри відзняті давніше на Личаківському кладовищі. Решта знимків, звісно, свіжіші.

Ірен і Bergger Pancro 400

Разом із стратегічними запасами Rollei Retro 400S приїхали мені дві котушки Bergger Pancro 400 (моднявої італійської плівки). Кілька кадрів пішли в серію чорнобілого Львова, а решта була задіяна для фотосесії з Ірою. Мушу сказати, що Ilford HP5+ теоретично спрацювала б краще. Можливо мікрофен підвів, а моде просто вони не пара. Ще нюанс: в касеті плівки було менше ніж 36 кадрів, тобто менше ніж написано. А загалом сама сесія мені подобається:

Львів чорнобілий, дюжина четверта

Четверта дюжина знимок Львова. Ilford HP5+. Четверта і третя дюжини відзняті в околицях вулиць Кривоноса та Лисенка. Ми з кумом тинялись вулицями і намагались зайти в усі відкриті брами та шукали сюжети.

Львів чорнобілий, дюжина третя

Третя дюжина фотографій Львова. Цього разу все на Ilford HP5+

Яруга біля Василькова, листопад 2018

Ще давно запланував собі поїздку в Буки Черкаської області, щоб познимкувати каньойн на чорнобілу плівку. Через певні обставини той формат поїздки, який я бачив собі спочатку, наламався. А далі і бажання пропало пертись так далеко. На поїздку підписувався Ярослав, який і підкинув варіант ближчої мандрівки. А саме у неділю зранечка поїхали шукати якийсь знатний яр між Васильковом і Великою Бугаївкою. Знайти його виявилось вельми просто по знимках з супутника і карті. З самого ранку сонце ще не пробилось крізь хмари і перші кадри першої плівки дали плоску картинку, яка викликала суцільне розчарування. Наступні кадри були зроблені проти сонця і характеризувались надмірно низьким контрастом. Знову розчарування. А далі я налажав, як ніхто не лажав в історії лажань: (ц) панда По. Я зарядив плівку в бачок і поставив його на кухонний стіл, де його чудово протягом цілого дня освітлювало сонце крізь вікно. Звісно, добра половина плівки отримала засвітку крізь щілину для заливання розчинів. Ще одне розчарування. Втрачено кілька цілком годящих кадрів. І лише останній десяток приніс задоволення. Ще одним з проколів стала помилка в оцінці погодних умов: я вдягався з розрахунку на температуру в околі 0, а було -8 ))). Не зважаючи ні на що, представляю вам результат тієї мандрівки:

Ірен в палаці Реїв, листопад 2018

Чесались руки попаплюжити плівку, поки стоїть добра погода. Субота була присвячена другій дюжині чорнобілого Львова, лазні та пиву. В неділю ж ми поїхали знимкувати Ірку в палаці Реїв (село Приозерне поруч з Рогатином). Погода була якраз якраз - злегка похмуро і не холодно.

Львів чорнобілий, дюжина друга

Продовження попередньої серії знимків про Львів.

Іра і Настя

Хмарна осінь - пора для портретів на чорнобілу плівку. От ми з дівчатами вирішили влаштувати фотосесію, погуляти по Львову. Крім годящого світла нам дісталась і висока вологість, як наслідок, дівки мерзли. Того  і плівки спаплюжили небагато. А те що получилось, представляю вашій увазі:

Львів чорнобілий, дюжина перша.

Давно обіцяв собі відзняти Львів на чорнобілу плівку. Довго не міг зважитись, нарешті почав. Тут підбірка тих фотографій, котрі краще всього передають моє відчуття рідного міста.

Пляжний Трахтемирів 01/09/18

Осінь мала початись чудовою погодою. Я мав бажання познимкувати пейзажі та портрети на чб. Спочатку була думка вибратись в Сухолуччя за цікавими сюжетами. Але був там зовсім нещодавно, та і поїздка туди грозилась перетворитись на "тяжкий" матрас. Мені ж хотілось мандрів і пригод. Тому в суботу зранечка скочили в машину і погнали на Трахтемирів. Поставили собі задачу дістатись пішки крайньої точки, де, як ми бачили здалеку раніше, мав бути мініпляжик малодоступний для людей. Мушу сказати, що той похід без пригод не обійшовся. По дорозі туди і назад двічі будили по лісу. Мушу сказати, що ломитись через трахтемирівські хащі задоволення ще теє: якась нереальна кількість павуків і павутиння. Через якийсь час просто звикаєш, що ті потвори повзають по тобі і просто ідеш далі шукаючи виходу на стежку. Руків'я бартки, якою я торував собі шлях, було цілком сірим від павутиння. Але незважаючи на такі нюанси ми добрались до кінцевої точки і вчасно повернулись назад. На каменях, що лежали у воді біля берега ми влаштували собі трапезу з пляшкою вина. Там же і зробили кілька портретно еротичних кадрів. Я спробував вперше Ilford PANF Plus. Поки у мене неоднозначне відношення до цієї плівки, але є ще одна для подальших екпериментів. Кілька знимок до вашої уваги:

Чорнобілі замальовки з Сухолуччя, червень 2018.

Повернувшись з гори Пивихи, ми ще не перебили собі бажання мандрувати і на ранок неділі поїхали в Сухолуччя. Одразу влізли у калюжі, що тепер покрили увесь ліс. Кумедними і нещасними виглядали люди, котрі вилазили із своїх наметів на березі Дніпра. Думаю, що провели вони вельми веселу ніч, а ранкові калюжі, в яких стояли намети, не додавали їм ентузіазму. Ми ж були сухі і добре поспали у своїй постелі. Насправді, ми наївно сподівались знайти гриби, але їх не було абсолютно, тому довелось задовільнитись відзнятою плівкою на Exakta. На цей раз я задіяв лише Carl Zeiss Jena Biotar 58/2.0  та Rollei RPX 400. Треба уже було "домучити" запаси цієї плівки. Погода була похмурою, але плівка справилась добре. З моєї точки зору вона не годиться до портретів і ню, проте чудово працює на природі.

Ось що з того вийшло:

Чорнобілі покручі у Сухолуччі, 25/11/17

Вже давненько чесались копита кудись вибратись. Оскільки самому далеко їхати не хотілось, то я задумав дослідити берегову лінію в околицях Сухолуччя. Одразу скажу, що задачу виконати не вдалось. Я лише добряче налазився на "нашому стандартному" місці. Зате приємною несподіванкою був приїзд друзів. Оскільки погода була такою собі - небо мало приємний свинцевий відтінок, то сюжетом стали покручені сосни. Треба сказати, що розвідана місцина була дуже містичною, і я планую повернутись туди ще не раз. На цей раз узяв з собою Carl Zeiss Jena Tessar 50/2.8 з автоматичною діафрагмою і набір чорнобілих плівок. На місці "жереб" випав Kodak Tmax 100. Чесно кажучи я підзабув як правильно виставляти довгі витримки на моїй Exakta і тому до моменту проявки я навіть не уявляв собі чи у мене є хоч один живий кадр. В принципі "все склалось". До вашої уваги: